НОМАТИВНО - ПРАВОВА БАЗА

                   Як тепер оцінюватимуть учнів  початкових класів

     МОН затвердило нові рекомендації для оцінювання учнів 1–4 класів. У них – оновлені свідоцтва досягнень, поради щодо вербального та рівневого, формувального й підсумкового оцінювання.

       У міністерстві зазначають, що документ має рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 закону “Про освіту”, школа може розробити свою систему оцінювання. Проте здебільшого школи йдуть стандартним шляхом.

ВЕРБАЛЬНЕ Й РІВНЕВЕ ОЦІНЮВАННЯ

     Функції оцінювання (перші дві – пріоритетні): формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Два різновиди результатів навчання:

• об’єктивні – знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових / очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі;
• особистісні надбання – активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення.

     Також у методрекомендаціях пропонують залучати учнів / учениць до самооцінювання, взаємооцінювання й ухвалення рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

   Замість оцінки в балах пропонують використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження про досягнення, може ще позначати й рівень результату навчання.

           АЛЕ для уніфікації термінів пропонують два типи оцінки:

• оцінювальне судження – це вербальна оцінка;
• оцінювальне судження із зазначенням рівня результату – рівнева оцінка.

Коли яку оцінку використовувати:

• У 1–4 класах особистісні надбання потрібно оцінювати вербальною оцінкою;
• У 1–2 класах об’єктивні результати – вербальною оцінкою;
• У 2–4 класах об’єктивні результати – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором школи на підставі рішення педради.

    Вербальну й рівневу оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для рівневої оцінки є 4 рівні:

• початковий (П);
• середній (С);
• достатній (Д);
• високий (В).

    Учителям пропонують орієнтовні рамки оцінювання, у яких містяться характеристики чотирьох рівнів і формулювання для оцінювальних суджень.

    Водночас підходи до оцінювання в різних класах можуть різнитися залежно від освітньої програми. Учитель може ініціювати певні особливості оцінювання в класі та винести на затвердження педради.

    У методрекомендаціях наголошують, що оцінка – конфіденційна й доступна лише для учня / учениці та його / її батьків (або осіб, які їх замінюють).

   Інформувати батьків можна під час індивідуальних зустрічей, через запис оцінювальних суджень у робочих зошитах, у паперових / електронних щоденниках тощо, через фіксацію результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня / учениці.

ЯК ПРОВОДИТИ ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Особливості:

• починається з перших днів навчання в школі й триває постійно;
• спрямоване на з’ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем матеріалу та на запобігання утруднень на подальших етапах навчання;
• учителю треба постійно спостерігати за динамікою розвитку особистісних якостей учня / учениці, рівня сформованості навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяти формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок;
• рівноправний діалог між учнем / ученицею та вчителем;
• зазвичай розпочинають із самооцінювання учнем / ученицею своєї роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату вчителем. Важливо: учитель озвучує своє оцінювальне судження лише після того, як учень/-і висловив/-ли свою / свої думки;
• потрібно перевіряти кожну письмову роботу учня / учениці, аби краще збирати дані про навчальний поступ дитини і планувати диференційовану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених та попередження можливих утруднень.

Алгоритм формувального оцінювання:

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Вони мають бути вимірними, аби через оцінювання можна було з’ясувати рівень досягнення.
2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання (якісних характеристик результату навчання). Це робить оцінювання прозорим і зрозумілим та сприяє формуванню позитивного ставлення до нього.
3. Формування суб’єктної позиції учнів під час оцінювання. Для самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати інструменти зворотного зв’язку. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному й акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі в навчанні варто обговорювати з учнем індивідуально.

      Взаємооцінювання формує вміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитися досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню нормального ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.

1. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати свою навчальну діяльність (рефлексія). Потрібно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків і визначення кроків для покращення результатів.
2. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Учитель може привернути увагу школяра/-ки до алгоритму виконання завдання, зразка, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Під час корекції в МОН пропонують надавати перевагу індивідуальній роботі.

Важливо: об’єктом формувального оцінювання можуть бути як процес навчання, так і результат.

Для співвіднесення навчальних дій учня / учениці з етапами досягнення результату в МОН рекомендують використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до якої досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності (увага: у рамці ці рівні не марковані):

• рівень розпізнавання об’єкта вивчення;
• репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях;
• продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях;
• продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених із певним ускладненням (щодо типової) навчальних ситуаціях.

Зазначається, що результат виконання кожного з таких завдань можна оцінити з формувальною метою. Проте потрібно враховувати, що дидактична доцільність формувального оцінювання поточних завдань уроку / заняття виправдана, якщо всі навчальні завдання й за змістом, і за передбачуваними навчальними діями пов’язані та взаємозалежні, дібрані з урахуванням поетапності опанування навчальних дій.

               Як позначати і фіксувати результати формувального оцінювання

    Як основу для оцінювальних суджень МОН пропонує використовувати Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання та очікувані результати в освітній програмі. Проте вчителю потрібно конкретизувати формулювання звідти.

    Наприклад, у рамці зазначено: “Визначає спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами”. Учитель натомість трансформує це в таке судження: “Ти правильно обрав пам’ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій”.

    Наголошують, що оцінювальне судження зазвичай виражає не лише емоційне сприйняття (“Молодець!”, “Чудово!”), а розкриває суть досягнутого результату відповідно до конкретних очікувань (“Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку…”, “Дякую за старанність, хід розв’язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за №102 на с. 34” тощо).

Як проводити діагностувальні роботи

    За результатами опанування теми / частини теми (якщо тема велика) / кількох тем чи розділу МОН рекомендує проводити тематичні діагностувальні роботи, щоб:

• визначити якісні й кількісні характеристики опанування теми чи її завершеної частини відповідно до очікуваних результатів навчання в освітній програмі;
• виявити утруднення, скоригувати освітній процес та (за потреби) внести корективи до календарно-тематичного планування;
• спрогнозувати результати навчання на наступному етапі опанування матеріалу з урахуванням удосконалення методики навчання.

Для діагностувальної роботи пропонують складати систему завдань, які передбачають різні рівні та можуть надати об’єктивну інформацію про те, чи досягли учні групи взаємопов’язаних очікуваних результатів.

Форми діагностувальних робіт:

         Діагностувальні роботи можуть містити усні (переказ, власне висловлення тощо), письмові (списування, диктант, тестові завдання й ін.), практичні (дослід, моделювання / конструювання, практична робота тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.

                   З мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання):

аудіювання (2–4 кл.), читання вголос (1–4 кл.), читання мовчки (3–4 кл.), читання напам’ять (2–4 кл.), роботу з літературним твором / медіатекстом (2–4 кл.), діалог (усно / письмово, 2–4 кл.), усний переказ (2–4 кл.), письмовий переказ (3–4 кл.), усний твір (2–4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1–4 кл.), диктант (2–4 кл.), робота з мовними одиницями (2–4 кл.).

З мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення):

аудіювання (1–4 кл.), читання (2–4 кл), говоріння (1–4 кл), письмо (2–4 кл.).

3 математики:

діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису й порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання й запису математичних виразів / рівностей / нерівностей, розв’язування рівнянь, уміння розв’язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо.

      Водночас учитель може проводити діагностувальні роботи для перевірки одного з результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв’язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень.

     З інтегрованих курсів, які охоплюють природничу, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі:

тестові завдання закритого й відкритого типів, практичні роботи з мапами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється уміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Також у 3–4 класах можуть бути комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну і природничу освітні галузі.

    Важливо: діагностувальні роботи з технологічної, інформатичної, мистецької і фізкультурної освітніх галузей, а також із курсів за вибором зазвичай не проводять.

Скільки робіт проводити:

      Кількість і періодичність діагностувальних робіт учитель визначає сам під час складання календарно-тематичного плану. Водночас МОН пропонує врахувати, що їхня кількість має бути дидактично обґрунтована. Зазвичай їх планують через кожні 16–20 навчальних годин. Також не можна проводити більше ніж одну діагностувальну роботу на день.

Як оцінювати:

    Результатами оцінювання діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання.

    Оскільки діагностувальна робота може містити завдання різних рівнів, для формулювання оцінювального судження рекомендують характеристику результату навчання співвідносити з Орієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності. Водночас рівень результату навчання учня не визначати. До прикладу: “Списування виконано загалом правильно, однак ураховуй, що одну букву слова не переносять у наступний рядок”.

       Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання потрібно фіксувати в зошитах для діагностувальних робіт або на аркушах із роботами.

Якщо учня / учениці не було в школі в день діагностувальної роботи, то в інший день він / вона її не пише.

     Після діагностувальної роботи потрібно провести урок, аби надати зворотній зв’язок щодо прогресу учня / учениці для усунення утруднень. Ця робота може бути фронтальною під керівництвом учителя, груповою чи індивідуальною залежно від кількості виявлених типових утруднень та готовності учнів самостійно їх опрацьовувати.

ЯК ПРОВОДИТИ ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

      Під час підсумкового оцінювання вчитель зводить результати навчання учня / учениці за рік.

Важливо: хоч МОН і пише термін “підсумкова оцінка”, учні 1–4 класів не отримують балів (максимум можна позначити рівень). Дивіться нижче розділ “Як фіксувати оцінку”.

      Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, спостереження вчителя під час формувального оцінювання. У МОН рекомендують визначати підсумок за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

     Проводити підсумкове оцінювання вчителям рекомендують за 10–15 днів до кінця навчального року – узагальнити результати навчання учнів за кожним блоком обов’язкових результатів навчання з різних предметів / інтегрованих курсів, який окреслений у свідоцтві досягнень.

        За рішенням педради вчитель може фіксувати попередню оцінку підсумкового оцінювання в класному журналі або лише на носії зворотного зв’язку з батьками.

           Якщо учні / їхні батьки хочуть покращити результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу. Таку роботу учні зазвичай виконують індивідуально на уроці. Змінювати оцінку варто, лише якщо індивідуалізована робота показала покращення результату.

Як фіксувати оцінку

     Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах    досягнень учнів.

    Ось  такий вигляд має приклад оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, подібне оформлення підходить усім класам).

НАКАЗ МОН УКРАЇНИ ВІД 27.08.2019 № 1154 “ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ДРУГОГО КЛАСУ”

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/238e97546f0a852ca73e205811e56f96.pdf

Додаток  до листа Міністерства  освіти і науки України від 01.07.2019 р. №1/11-5966  Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному 

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/lyst_mon_shhodo_metodrekomendatsij_pro_vykladannya_predmetiv_u_zakladah_zagalnoyi_serednoyi_osvity_u_2019_2020_navchalnomu_rotsi.docx

Наказ МОН України від 07.12.2018 р. №1362 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи"

http://static.klasnaocinka.com.ua.s3-website.eu-central-1.amazonaws.com/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/NMO_1362.pdf

Лист МОН України №1/9-190 від 02.04.2018 р. "Щодо скороченої тривалості уроків уроку для учнів початкових класів"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/schodo_skorochenoi_trivalosti_uroku.pdf

Наказ МОН України № 924 від 20.08.2018 р. "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/nakaz_924.zip

Наказ МОН України № 1021 від 13.07.2017 р. "Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у  загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/nmo_1021_1_1.pdf

Наказ МОН України №137 від 13.02.2018 "Про затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/nmon_130218_137.pdf

Наказ МОН України №283 від 13.02.2018 р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/nakaz_283_vid_23_03_2018.pdf

Лист МОН України №1/9-415 від 03.07.2018 р. "Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018-2019 навчальному році"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/1_9_415_3.docx

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/metodichni_rekomendacii.docx

ПОСІБНИК "ГРА ПО-НОВОМУ, НАВЧАННЯ ПО-ІНШОМУ"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/po_novomu_navchannya_po_inshomu.pdf

ПОСІБНИК  "ШІСТЬ ЦЕГЛИНОК"

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/shist_ceglinok.pdf

ПОРАДНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ НУШ

/uploads/editor/3906/337364/sitepage_167/files/nush_poradnyk_dlya_vchytelya.pdf

     Лекція для вчителів початкової школи

     «Нова українська школа»

РЕДАКТОР YULIIA BEREZHKO ·

Учитель початкових класів ознайомиться з метою Концепції під назвою “Нова українська школа”; з новими напрямками в роботі, які передбачає Стандарт; наведено зразок роботи вчителя на першому тижні навчання.

Автор: Попова Олена Михайлівна

Навчальний заклад: Слобожанська гімназія №2 Зміївської районної ради

Тема: Лекція для вчителів початкової школи «Нова українська школа»

Спрямування: вчителю початкових класів

                 Лекція для вчителів початкової школи «Нова українська школа»

Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. Тому в українському суспільстві виникла потреба змінити підходи до навчання молодого покоління. Над проектом «Нової школи» почали працювати три роки тому. Кабмін ухвалив його усередині грудня 2016р. Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян.

                  Мета Концепції «Нової української школи»:

• розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб,
• формування загальнолюдських цінностей,
• підтримка життєвого оптимізму,
• розвиток самостійності,
• плекання творчості й допитливості.

     Навчання починатиметься, як правило з 6 років. Діти з особливими потребами зможуть вступати до школи у віці фізичної готовності. Тривалість перебування в початковій школі таких дітей можна буде подовжити з доповненням корекційно-розвивального складника. Навчання буде організовано за єдиним стандартом без запровадження предметів із поглибленим рівнем (не буде відбору).

     Стандарт нової української школи передбачає:

• поділ початкової освіти на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи;
  • Перший цикл початкової освіти допоможе учневі звикнути до шкільного життя.
  • Навчальний матеріал буде інтегровано в змісті споріднених предметів або введено до складу предметів у вигляді модулів.
  • Обсяг домашніх завдань буде обмежено.
  • У першому циклі (1–2 класи) буде переважати ігрова діяльність, у другому циклі (3–4 класи) буде формуватися почуття відповідальності та самостійності.
• загальні та конкретні очікувані результати навчання (частина предметів у другому циклі передбачатиме оцінювання. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише для моніторингу освітньої діяльності закладів.);
• проведення динамічної перерви між другою і третьою академічними годинами у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей;
• 20 % резервного часу у навчальних програмах з усіх предметів і курсів, який учитель може використовувати на свій розсуд;
• наприкінці кожної чверті корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів;
• вибір змісту і форм організації навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

     Кожна освітня галузь буде мати свій індекс у таблиці державних вимог до обов’язкових

результатів навчання. Наприклад: математична (МАО), природнича (ПРО), мовно-літературна (МОВ) та ін.

     Навчальні предмети і курси:

• Українська мова
• Математика
• «Я досліджую світ» (інтегрований курс)
• Іноземна мова
• Мистецтво
• Фізична культура

     Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі – самостійно або об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової освіти або за зразком Модельної навчальної програми:

•  Розробляється експертною спільнотою, затверджується МОН.
• Містить підходи до інтеграції та впорядкування змісту навчальних предметів або ж курсів
• відповідно до КОРів (конкретних очікуваних результатів), а також види навчальної діяльності та засоби оцінювання досягнень учнів.
• Це – зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна програма наразі створюється вчителями-практиками, які готуються до пілотування Стандарту.

     Що повинен вміти робити вчитель, щоб якісно організувати навчально-виховний процес за новим Державним стандартом початкової загальної освіти?

     1. Знати і розуміти вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти.

     2. Опрацювати і використовувати на практиці методики, які дозволяють реалізувати інтегрований, діяльнісний та компетентнісний підходи.

     3. Уміти складати власну навчальну програму, якісно заповнювати резервні години типових навчальних програм.

     4. Створювати комфортне освітнє середовище для учнів класу  та ефективно його застосовувати.

                                  «Я досліджую світ» (інтегрований курс)

     Інтегроване навчання засновано на комплексному підході. Навчання розглядається через призму цілісної  картини світу, а не ділиться на окремі дисципліни.

•  Упродовж навчального року можна опрацювати з учнями 35 тем (за кількістю навчальних тижнів).
• Виконуючи цікаві завдання та вправи,  діти не лише опанують програмовий матеріал, а й розширюють свої уявлення про різні сфери життєдіяльності людини.
• Такий підхід сприятиме розвитку аналітичних та синтетичних мисленнєвих навичок школярів і формуванню в них більш цілісного уявлення про світ.
• Кожен день варто присвятити розкриттю певної мікротеми у межах загальної теми тижня. Залежно від рівня навчальних можливостей учнів класу, матеріально-технічного і методичного забезпечення школи та її бібліотечних фондів роботу можна спланувати по-різному.

     Тема першого тижня розкривається через мікротеми:

• 1-ий день –  Знайомтесь – це я! (Чому кожний з нас неповторний?)
• 2-ий день –  Однокласники, нумо дружити   (Як слід взаємодіяти, щоб здружитись?)
• 3-ій день –  Наша класна кімната (За яких умов мені, як школяреві, буде комфортно?)
• 4-ий день –  Конституція класу  (Яких правил дотримуватись, щоб підтримувати дружні/товариські стосунки з однокласникам?)
• 5-ий день –  Ми – частина шкільної сім’ї (З ким ми взаємодіємо як школярі?)

    Передбачається, що першокласники отримають інтегрований підручник у декількох частинах (1 на місяць), сторінки якого будуть відображати зміст певних мікротем інтегрованих навчальних днів у межах загальної теми тижня. Планується забезпечити учнів навчальним зошитом, як логічним доповненням до інтегрованого підручника, а також робочими зошитами (збірниками завдань і вправ) з навчання грамоти та математики.

Вперше суспільство отримало притомний, написаний нормальною живою мовою документ. Він пояснює, навіщо нам взагалі освіта, як ми будемо її будувати, чому вчити, кого, як бачити результат. Ще попереду дуже багато роботи. Однак оновлені програми для початкових класів – однозначно крок вперед, який вселяє оптимізм.

     Презентація «Путівник за новим державним стандартом початкової загальної освіти».

Слайд 1.

Одним з провідних документів сучасної української освіти «Нова українська школа» є проект нового державного стандарту початкової загальної освіти.

Слайд 2.

Даний проект прийнятий за основу Колегією Міністерства освіти і науки. Остаточний варіант буде прийнятий по завершенню експерименту, який відбуватиметься протягом 2017 – 2018 н.р. у 100 пілотних школах України.

Слайд 3.

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації , визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період, вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів.

Слайд 4.

     Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

     У стандарті закладені такі принципи (пріоритети):

    - цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини (дитиноцентризм);

    - радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності;

    - принципи здоров'я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Слайд 5

     Стандарт передбачає між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

• У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо).
• Наприкінці кожної чверті – корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми темпом та особливостями.
• Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі.
• Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Слайд 6.

• Автори стандарту розглядають компетентнісний підхід як зрівноважене поєднання знань, вмінь і ставлень. Пригадаємо різницю між компетенцією і компетентністю.

     Компетенція – рівень розвитку особистості учня, пов'язана з якісним опануванням знань.

     Компетентність — це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Слайд 7.

     Навіщо ж вводиться інтеграція?

     Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об'єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем. Зараз учні отримують фрагментарні знання, які можна порівняти з пазлами. А з введенням інтеграції ці «пазли знань» складуться в єдину «картину світу».

Слайд 8. 

     Повторимо що ж таке інтеграція?

     Інтеграція (від лат. Integratio – відновлення, спогад, Integer – цілий) – об'єднання в ціле будь-яких частин, елементів.

     Інтегроване навчання –

    1) засновано на комплексному підході;

    2) розглядається через призму цілісної картини світу;

    3) предметні межі руйнуються;

    4) вчителі заохочують учнів спиратися на знання і навички з кількох предметних областей.

    Ми маємо широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з таких предметів, як…

Слайди 9, 10, 11, 12.

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Слайд 13.

• Стандарт передбачає поділ початкової освіти на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей;
• організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі;
• 1 цикл (1–2 класи) – ігровий;
• 2 цикл (3–4 класи) – навчання на інтегровано-предметній основі;
• Загальні та конкретні очікувані результати (ЗОРи і КОРи) .

Слайд 14.  Освітні галузі, які закладені в стандарті

    Назва освітньої галузі

Мовно-літературна (МОВ)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров'язбережна (СЗО)

Фізкультурна (ФІО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Слайд 15.

     Освітні галузі реалізуються здебільшого на інтегрованій основі, а тому навчальних предметів буде менше.

     Як буде реалізовуватись така інтеграція?

    Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ". Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво. Звичні для нас “українська мова" та “математика" пропонується теж інтегрувати, але не повністю. З 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети. Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього навчального предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ', а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова".

Слайд 16.

     Як же читати стандарт? У стандарті для кожної освітньої галузі спершу вказується загальна ціль, на реалізацію якої спрямовані “загальні очікувані результати" (ЗОР) та “конкретні очікувані результати" (КОР). Ці загальні цілі виписані одразу після назви освітньої галузі.Загальні очікувані результати (ЗОРи) вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу навчання (1-2 клас і 3-4 відповідно). Конкретні очікувані результати (КОРи) описують ядро знань учня.

    Саме по КОРах буде проводитись підсумкове оцінювання учнів після закінчення 4 класу.

Слайд 17.

     Разом з тим у стандарті сказано, що змістові лінії виписані для кожної освітньої галузі – вони окреслюють її внутрішню структуру та систематизують КОРи галузі.

     Модельні навчальні програми – це зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна програма наразі створюється вчителями-практиками, які пілотують стандарт. Тобто, ми з вами, маючи стандарт вже сьогодні зможемо розпочати роботу над створенням власних навчальних програм.

Слайд 18. Таким чином, вчитель

• розробляє навчальну програму та здійснює календарне планування у довільній формі;
• сам визначає, як розпоряджатись 20% резервного часу.

Слайд 19.

      У стандарті визначено показчие наскрізних ", які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі.

1.Розв'язую проблеми

2.Критично мислю

3.Творчо мислю (креативність)

4.Співпрацюю

5.Ефективно спілкуюся

6.Розвиваю власний емоційний інтелект

7.Досліджую

8.Організовую свою діяльність

9.Рефлексую

10.Читаю вдумливо

Слайд 20.

     Отже, перед нами постає питання. Яким повинен бути вчитель, що він повинен знати і вміти робити, щоб якісно реалізувати вимоги стандарту з 1 вересня 2018 н.р.

Слайд 21.

1. Знати і розуміти вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти.

2.Опрацювати і використовувати на практиці методики, які дозволяють реалізувати інтегрований, діяльнісний та компетентнісний підходи.

3.Уміти складати власну навчальну програму, якісно заповнювати резервні години типових навчальних програм.

4.Створювати комфортне освітнє середовище для учнів класу та ефективно його застосовувати .

Слайд 22.

     І ось коли ми плідно попрацюємо на засадах НУШ за новим державним стандартом початкової загальної освіти матимемо випускника НУШ.

     Який же він?

     Усебічно розвинена цілісна особистість, здатна до критичного мислення.

     Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення.

     Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.